Деакура

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Біотин (вітамін Н, вітамін В7) є життєво важливим для розвитку та росту клітин. Як кофермент відіграє важливу роль у глюконеогенезі, ліпогенезі, біотрансформації пропіонатів і розщепленні лейцину.

Недостатність біотину може виникати при незбалансованому харчуванні, тривалих дієтах і вживанні сирого яєчного білка; при парентеральному харчуванні; при синдромі мальабсорбції, після резекції тонкого кишечнику; при асоційованій з біотином множинній недостатності карбоксилаз; у хворих, які перебувають на гемодіалізі.

Біотин є синергістом інших вітамінів групи В. Діє як кофермент карбоксилаз, чинить інсуліноподібну дію та бере участь у процесі глюконеогенезу (завдяки участі у синтезі глюкокінази), внаслідок чого сприяє стабілізації вмісту цукру в крові, покращує функцію нервової системи. Є дані про участь біотину в синтезі пуринових нуклеотидів. Біотин є також джерелом сірки, що бере участь у синтезі білка — колагену, і таким чином позитивно впливає на структуру шкіри та її придатків (волосся, нігтів).

Фармакокінетика.

Всмоктування незв’язаного біотину відбувається вже у верхніх відділах тонкого кишечнику, при цьому молекула біотину проникає крізь стінку кишечнику у незміненому вигляді. Всмоктування відбувається головним чином за рахунок дифузії. Результати останніх досліджень засвідчили також активне перенесення за допомогою комплексу транспортування біотину та натрію.

До 80% біотину зв’язується з білками плазми крові. Рівні незв’язаного або частково зв’язаного біотину в крові становлять зазвичай від 200 до 1200 нг/л. Біотин виводиться із сечею (від 6 до 50 мкг за добу) і калом. Приблизно половина біотину екскретується у незміненому вигляді і половина — у вигляді біологічно неактивних метаболітів. Значення оптимальної концентрації в плазмі точно не відоме. Проте у здорових людей воно може становити 400 нг/л. Період напіввиведення залежить від дози і становить майже 26 годин після перорального прийому високих доз біотину (100 мкг на кілограм маси тіла). У хворих із недостатністю біотинідази період напіввиведення після введення такої самої дози скорочується до 10–14 годин.

Клінічні характеристики

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При застосуванні з протисудомними препаратами можливе зниження рівня біотину у плазмі крові за рахунок збільшеного виведення його з сечею. Вальпроєва кислота знижує активність біотинідази, знижуючи функції мітохондрій у печінці.

Пантотенова кислота у великих дозах конкурує з біотином, тому слід уникати їх одночасного застосування.

Особливості застосування

Білок сирого яйця містить протеїн авідин, який взаємодіє з біотином, тому слід уникати їх одночасного прийому.

Вживання великої кількості сирих яєць протягом 2–3 тижнів може спричинити дефіцит біотину.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.

Вплив на результати клінічних лабораторних аналізів.

Біотин може впливати на результати лабораторних аналізів, які ґрунтуються на взаємодії з біотином/стрептавідином, призводячи до помилково занижених або помилково завищених результатів аналізу, залежно від його виду. Імовірність отримання хибних результатів зростає у дітей та пацієнтів з порушенням функції нирок, а також при застосуванні високих доз. Під час витлумачення результатів лабораторних досліджень необхідно враховувати можливий вплив біотину, особливо якщо такі результати не узгоджуються з клінічними проявами (наприклад результати аналізу функції щитоподібної залози з показниками, характерними для базедової хвороби у безсимптомних пацієнтів, що приймають біотин, або хибно негативні результати тесту на тропонін у хворих з інфарктом міокарда, які лікуються біотином). У випадках, коли є підозра на вплив біотину на результати аналізів, по можливості слід використовувати альтернативні види досліджень, не чутливі до дії біотину. Необхідно проконсультуватися з працівниками лабораторії перед замовленням аналізу для пацієнта, що лікується біотином.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Досвід застосування препарату у період вагітності і годуванню груддю відсутній.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає даних досліджень, що вказують на вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Фармакотерапевтическая группа

Простые препараты витаминов.  Код ATC A11H A05.
Биотин жизненно важен для развития и роста клеток. В качестве кофермента играет важную роль в глюко-неогенезе, липогенезе, биотрансформации пропиона-тов и расщеплении лейцина.
Недостаточность биотина может возникнуть при несбалансированном питании, длительных диетах и употреблении сырого яичного белка; при парентеральном питании; при синдроме мальабсорбции, после резекции тонкого кишечника; при ассоциируемой с биотином множественной недостаточности карбоксилаз; у больных, которые находятся на гемодиализе.
Биотин (витамин Н, витамин В7) водорастворимый витамин группы В. В организме биотин играет важную роль в обмене углеводов, жиров и белков и является жизненно необходимым для нормального роста и развития клеток. При попадании в организм биотин действует как кофермент карбоксилаз, имеет инсулино-подобное действие и принимает участие в процессе глюконеогенеза (благодаря участию в синтезе глюко-киназы), вследствие чего способствует стабилизации содержания сахара в крови, улучшает функцию нервной системы. Биотин является синергистом других витаминов группы В, фолиевой кислоты, пантотено-вой кислоты, цианокобаламина. Есть данные об участии биотина в синтезе пуриновых нуклеотидов. Био-тин является также источником серы, которая принимает участие в синтезе белка -колагена, и таким образом позитивно влияет на структуру кожи и ее придатков (волос, ногтей).
В организм человека биотин поступает с продуктами питания, а также синтезируется микрофлорой кишеч-ника.Всасывание свободного биотина начинается уже в верхней части тонкой кишки. Здесь молекула биотина проникает через стенку кишки в неизмененном виде. Всасывание происходит главным образом за счет диффузии.
Степень связывания биотина с белками плазмы крови составляет 80 %. Концентрация свободного или только слабосвязанного биотина в крови составляет, как правило, от 200 до 1200 мкг/л. Биотин выводится с мочой (от 6 до 50 мкг/сут) и калом. Биотин выводится в неизмененном виде (около 50 %), а также в виде биологически инертных метаболитов. Период полувыведения зависит от величины введенной дозы и составляет почти 26 ч после введения внутрь дозы 100 мкг/кг массы тела. У больных с недостаточностью биотинидазы период полувыведения после введения такой же дозы сокращается до 10–14 ч.